Окупаційна влада називає сезон‑2025 найкращим за п’ять років. "Міністерство курортів Криму" повідомило, що з початку року до 31 липня півострів прийняв 3,74 млн відпочивальників, що на 14 % більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Середня заповнюваність готелів на початку літа становила 67 %, а в Саках, Євпаторії та Ялті — 77 %, 74 % і 73 % відповідно. Станом на кінець сезону чиновники прогнозують до семи мільйонів відпочивальників і запевняють, що заповнюваність готелів у приморських містах сягає 96–98 %. Збільшенню потоку сприяє закриття літньої інфраструктури на інших курортах Росії. Наприклад, одна з причин успіху в тому, що Крим отримав 300-400 тисяч "анапських" туристів, - заявив гендиректор туроператора "Дельфін" Сергій Ромашкін. Під красивою статистикою приховуються системні проблеми. Кримські курорти зустрічають рекордні черги на мосту, відключення мобільного інтернету, затримки поїздів, відсутність авіасполучення, підвищення цін та постійну загрозу ударів дронів і ракет. "Ми працюємо з клієнтами вже понад десять років і можемо сказати, що цього року Крим — це випробування на витривалість. Туристи стикаються з труднощами ще до того, як дістаються курорту: багатогодинні черги на Керченському мосту, затримки поїздів, неможливість прилетіти літаком. Додайте сюди регулярні відключення мобільного інтернету, постійні повітряні тривоги, коли люди змушені переривати відпочинок і шукати, де сховатися", — розповів "ОстроВу" представник одного з кримських туроператорів. За його словами, висока вартість проживання та харчування ще більше ускладнює ситуацію. "Люди платять великі гроші, але натомість отримують стрес, дискомфорт і відсутність елементарної безпеки. Разом з тим люди цього року їдуть – треба це чесно визнати. Хтось за ностальгією, хтось по путівкам за державний кошт, хтось просто шукає морський відпочинок подешевше", — наголосив він. "ОстроВ" спробував розібратися, наскільки реальна "успішність" сезону‑2025 і що стоїть за цифрами російської звітності. Що стоїть за статистикою Експерти Російського союзу туріндустрії відзначають, що туристичний потік зріс на 20–25 % саме через те, що у 2022–2024 роках він різко впав. Крім того, за минулі роки багато невеликих готелів зачинилося, тому вони не потрапляють в офіційну статистику окупантів. За словами одного з представників кримського туроператора, який побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки, закриття малого готельного бізнесу відбувається масово та непомітно для статистики. "У нас за останні три роки з карти зникли десятки невеликих гостьових будинків і приватних міні-готелів. Багато власників просто не витримали витрат на утримання об'єктів, особливо з урахуванням зростання цін на комунальні послуги, продукти та обслуговування. Хтось продав нерухомість, хтось заморозив бізнес до "кращих часів". Але в офіційній звітності це не фіксується — виходить, що ми начебто маємо стабільний готельний фонд, а насправді вибір для туриста скоротився на третину", — пояснив співрозмовник. За його словами, відсутність оновленої бази об'єктів розміщення призводить до викривленої картини завантаженості курорту. "Виходить парадокс — статистика показує високий відсоток бронювання, але це тому, що працюючих готелів менше. Якщо дивитися в абсолютних цифрах, туристів менше, ніж у доковідні роки", — додав він. Логістика: дорога, що перетворилася на пастку Однією з головних проблем сезону 2025 року залишаються затори на Керченському (Кримському) мосту — єдиній стабільно працюючій транспортній артерії, що з’єднує півострів з територією Росії. Попри заяви окупаційної влади про "безперебійний рух", реальність виявляється іншою: у пікові дні колони автівок розтягуються на десятки кілометрів, а час очікування на проїзд може сягати від 5–6 годин до цілої доби. 4 серпня був зафіксований антирекорд – затор у 35 км, де скупчилося більше 4000 машин. Водії скаржаться, що перевірки на блокпостах стали значно ретельнішими та тривалішими. Це пов’язано не лише з бюрократією, а й із посиленням безпекових заходів після атак безпілотників і вибухів на мосту в попередні роки. У результаті пропускна здатність впала, а нервове напруження туристів зросло. "Ми простояли дев’ять годин у спеку. Діти плакали, вода закінчилась, в туалет — тільки в поле. І весь час було страшно: що, як зараз знову щось прилетить?" — розповіла у соцмережі сім’я з Краснодара, яка прямувала на відпочинок у Феодосію. Особливого напруження додають нічні години: багато водіїв намагаються перетнути міст саме вночі, сподіваючись уникнути заторів, але у підсумку створюють нічні "хвости". При цьому інфраструктура очікування майже відсутня — немає достатньої кількості туалетів, навісів, точок з питною водою чи навіть елементарного освітлення. Безпековий чинник лише підсилює негатив. Туристи змушені їхати через об’єкт, який неодноразово ставав мішенню для атак. Чимало водіїв у місцевих пабліках відверто зізнаються, що намагаються максимально швидко "проскочити міст, нервово поглядаючи в небо чи на воду з обох боків". "Це вже не про відпочинок, це про екстремальний квест", — каже мешканець Ростовської області, який віз родину до Севастополя. Туроператори визнають, що проблема черг негативно впливає на імідж курорту. "Деякі клієнти відмовляються їхати, дізнавшись про можливі багатогодинні затримки. Для сімей з дітьми або літніми людьми це серйозний стрес, а після дороги в такому режимі відпустка починається з втоми, а не з відпочинку", — коментує представник одного з кримських агентств. За інформацією з відкритих джерел та російських ЗМІ, у червні–липні кількість автомобілів, що проходили міст у вихідні, перевищувала довоєнні показники на 20–30%, тоді як пропускна здатність об’єкта залишилася незмінною. У поєднанні з підвищеними перевірками це створює хронічний транспортний колапс, який окупаційна влада досі не навчилася ефективно вирішувати. Черги зумовлює не лише зростання кількості туристів, а й суворі заходи безпеки. На мосту діють підвищені правила перевірки: будь‑яке авто і багаж проходять ручний огляд. З початку повномасштабного вторгнення аеропорти в окупованому Криму закриті. У серпні 2025 року речник Кремля Дмитро Пєсков знову повторив, що аеропорт Сімферополя не працюватиме, доки не буде гарантована безпека пасажирів. Через це туристи змушені добиратися автомобілями, автобусами або поїздами. Залізничне сполучення також не витримує навантаження, потяги постійно затримуються. Наприклад, 19 липня компанія "Гранд Сервіс Експрес" повідомила, що на 16:00 мск затримується 16 поїздів, що прямували до Криму та назад. У зворотному напрямку поїзди також затримувалися від 1,5 до 4,5 годин. Навіть довгий шлях не гарантує комфорту. У плацкартних вагонах пересічні пасажири проводять майже 30 годин, коли рейси йдуть за графіком. Щоб заспокоїти туристів, окупаційні чиновники випускають рекомендації. Так званий глава Криму Сергій Аксьонов у квітні закликав автолюбителів їхати через "історичні регіони країни, які повернулись до Росії у 2022 році". За його словами, ця дорога безпечна, а "пропускний режим" там працює без проблем. Він також обіцяв, що до 1 травня на під’їзді до Кримського мосту з боку Краснодарського краю буде введена додаткова смуга для руху та огляду транспорту, а ремонтні роботи на трасі Ялта — Сімферополь перенесуть на нічні години. Реальність показує, що ці заходи лише частково зменшують черги, а до кінця липня ситуація знову стала критичною. Відключення мобільного інтернету й посилення контролю Ще одним сюрпризом для туристів стали періодичні відключення мобільного інтернету. У липні штаб оборони окупованого Криму оголосив, що з 1 серпня мобільний інтернет на півострові та в понад 60 регіонах Росії будуть вимикати на кілька годин чи навіть днів. Окупаційна влада поясняє, що це робиться для боротьби з ворожими дронами. Мандрівникам рекомендують заздалегідь записати номери телефонів, зняти готівку та користуватися Wi‑Fi у кафе або готелях, оскільки термінали можуть відмовляти. "Мобільний інтернет буде віялово відключатись на півдні РФ та в Криму за федеральною командою, без участі місцевої влади на декілька годин, а то і днів. Це робиться для протидії атакам і виключення можливості управління та наведення дронів", – повідомив радник "голови Крима" Олег Крючков. Дуже часто через це не працюють безконтактні платежі, що призводить до нових черг біля банкоматів. Відсутність мобільного зв’язку відчувається і в екстрених ситуаціях: у випадку ДТП чи атаки дронів люди не можуть оперативно викликати допомогу. Представники кримського туристичного бізнесу визнають, що масові відключення мобільного інтернету завдають серйозного удару по іміджу курорту. Багато клієнтів після першого ж досвіду відпочинку в "режимі офлайн" не планують повертатися. "Люди приїжджають у Крим, розраховуючи на відпочинок біля моря, але в результаті стикаються з цифровою ізоляцією. Для багатьох відпочивальників це стає серйозною проблемою: без інтернету неможливо прокласти маршрут, перевірити розклад транспорту чи знайти актуальну інформацію про екскурсії та заклади харчування. Бізнес теж потерпає: ресторани та готелі не можуть обробляти онлайн-замовлення, а безготівкові платежі іноді стають неможливими. Особливо важко тим, хто подорожує з дітьми — без інтернету неможливо навіть викликати таксі чи дізнатися графік роботи аквапарку", — розповів "ОстроВу" власник кримського тур-агентства. За його словами, вимкнення мобільного інтернету не лише створює незручності, а й поглиблює загальне відчуття небезпеки. "Туристи чудово розуміють, що такі заходи пов’язані з військовою ситуацією. Це додає тривожності й знецінює саму ідею курортного сезону — люди приїхали відпочивати, а не відчувати себе у зоні бойових дій", — наголосив співрозмовник. Ціни та інфляція Ще однією болючою темою цього сезону стали рекордні ціни на відпочинок та продукти. Попри заяви окупаційної влади про "доступний Крим" на практиці вартість проживання, харчування та базових послуг виявилась вищою, ніж на багатьох популярних курортах Краснодарського краю чи навіть у Туреччині. Російський союз туріндустрії визнає, що ціни на проживання зросли на 18–20 % порівняно з 2024 роком, а готельні оператори говорять про 10–30 % подорожчання у "оксамитовий сезон". Російський сервіс "Островок" фіксує 80 % зростання бронювань у Криму, у зв’язку з чим середні тарифи на номери ростуть. Директор туроператора "Мультитур" підтверджує, що ціни виросли приблизно на 20 %, а кількість бронювань — на 35–37 %. У медіа з’являються історії, що бюджетний тур на двох у високий сезон коштує від 25 тис. рублів, причому це включає лише найдешевші готелі. Для порівняння: у 2024 році аналогічна путівка коштувала близько 20 тис. рублів. Кримські готельєри виправдовуються високим попитом та логістичними витратами: доставити продукти та будматеріали через міст стає дорожче. За словами туристів та місцевих жителів, ціни в готелях і пансіонатах за останній рік зросли на 20–40%, а в деяких випадках — удвічі. При цьому сервіс та інфраструктура залишилися на рівні попередніх років, або навіть погіршилися. "Наші друзі з Підмосков’я заплатили 9 тисяч рублів за добу у звичайному тризірковому готелі в Ялті, а отримали кімнату з застарілими меблями і перебоями з водою. У Туреччині за ці гроші можна взяти all inclusive на березі моря з анімацією і харчуванням п’ять разів на день", — розказала "ОстроВу" мешканка Сімферополя Марія. Схожа ситуація і з продуктами. Місцеві мешканці зізнаються, що ціни на овочі, фрукти та молочні продукти зросли настільки, що навіть у сезон дешевих врожаїв купувати їх стало накладно. "Кілограм черешні у червні коштував 600–700 рублів, молоко — понад 100 рублів за літр. М’ясо і риба — як у Москві, тільки вибір гірший. Дуже неприємно, що влітку під час туристичного сезону ціни підіймають для всіх мешканців", — каже житель Севастополя Михайло. Весною 2025 року інфляція в Криму досягла 12,9 % на рік — більше, ніж середній показник по Росії (10,23 %). Найбільше подорожчали морозиво, печиво, шоколад, курятина і свинина. Санаторні путівки подорожчали на 23 %, залізничні квитки — на 15,7 %, а літні тарифи (червень–серпень) традиційно на 20–40 % дорожчі, ніж у травні чи вересні. "Люди рахують гроші і розуміють, що за ті ж кошти можна поїхати на російський материк або за кордон, де сервіс і вибір кращі. Особливо гостро це відчувається для сімей з дітьми — харчування, розваги, транспорт у Криму коштують дорого, а якість не відповідає витратам", — коментує один із туроператорів. Місцеві ресторатори додають, що і вони опинилися у складному становищі: зростання витрат на продукти, логістику та оренду змушує піднімати ціни, але це б’є по відвідуваності. Безпека: повітряні тривоги та атаки БПЛА Попри спроби окупаційної влади представити Крим як "тиху гавань" для туристів, безпекова ситуація на півострові залишається напруженою. У 2025 році повітряні тривоги, вибухи та атаки безпілотників стали буденністю навіть у традиційно популярних курортних містах. Повітряна тривога може лунати кілька разів на день і вночі, причому в більшості районів вона супроводжується відключенням сирен, а сповіщення приходять лише в офіційних додатках або місцевих телеграм-каналах. Туристи та місцеві скаржаться, що часто дізнаються про небезпеку вже після вибуху. "Ми сиділи в кафе в центрі Севастополя, коли почули сильний "хлопок". Лише через кілька хвилин прийшло повідомлення, що йшла атака БпЛА. Ніхто не пояснив, куди бігти і де ховатися. З іншого боку, це вже стало буденністю", — згадує мешканка Севастополя Світлана. Проблема посилюється відсутністю розвиненої мережі укриттів. У багатьох курортних містах немає офіційно обладнаних сховищ, а підвальні приміщення готелів або кафе рідко придатні для перебування людей. "Укриття начебто і є, але їх дуже мало, вони досі в неналежному стані", — розповідає місцевий житель Михайло. Туроператори визнають, що через постійний безпековий ризик частина туристів скорочує термін перебування або взагалі скасовує поїздку. "Після кількох тривог за добу відпочинок перестає бути відпочинком. Люди приїхали до моря, а отримали нервовий марафон із валізами напоготові", — коментує представник одного з кримських агентств. У липні Аксьонов підписав "указ", що забороняє публікувати кадри роботи ППО або наслідків атак. Порушення карається штрафами та навіть кримінальними справами. Такі обмеження демонструють, наскільки серйозною є загроза та як влада намагається контролювати інформаційне поле. Життя за фасадом курорту Сезон‑2025 в окупованому Криму є ілюстрацією того, що показники турпотоку самі собою не гарантують успіху. Зростання кількості туристів супроводжується хронічними логістичними проблемами, відсутністю авіасполучення, зникненням мобільного інтернету, багатогодинними чергами на мосту й затримками поїздів. Інфляція та високий попит зумовили подорожчання проживання та продуктів, тоді як офіційні джерела запевняють, що ціни стабільні. Натомість туристи скаржаться, що у кафе чашка кави може коштувати понад 200 рублів (як в центрі Москви), а за вечерю доводиться платити як у європейських столицях. Періодичні атаки дронів, заборона на зйомку роботи ППО та вимкнення мобільного інтернету створюють атмосферу фронтової зони. 6 серпня російське Міноборони повідомило про 12 збитих БПЛА над Кримом. Це лише одна з багатьох ночей. Декларовані владою заходи — відкриття додаткових смуг, контрольно‑пропускні пункти, рекомендації планувати поїздки — не вирішують структурних проблем. Поки Крим залишатиметься ізольованим військовим анклавом, позбавленим авіації та відрізаним від України, туристичний бум буде схожий на чергу до пункту огляду. Без вирішення цих проблем російська влада й надалі буде вимушена компенсувати падіння попиту красивою картинкою, а жителі та туристи — шукати альтернативні шляхи відпочинку.
